ЛЮДИ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

КАТЕГОРІЇ І ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ В УКРАЇНІ
Соціальний захист інвалідів є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей інвалідів нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду. Пільги інвалідам надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус. Законом України інвалідам гарантовано право на державну соціальну допомогу на рівні прожиткового мінімуму.
Розрізняють 5 категорій інвалідів з наступними порушеннями:

  • фізичні недоліки, а саме порушення опорно-рухового апарату;
  • порушення інтелекту і психічні захворювання;
  • порушення функцій слуху (глухі та слабочуючі);
  • порушення функцій зору (сліпі та слабозорі);
  • порушення роботи внутрішніх органів, тобто інваліди по “загальному” захворюванню (цукровий діабет, бронхіальна астма, онкозахворювання та інше).

Дорослі
Залежно від ступеня втрати здоров’я дорослим встановлюється одна з трьох груп інвалідності:

  • I група інвалідності – особа, яка повністю втратила працездатність і вимагає постійної опіки;
  • II група інвалідності – особа здатна до самообслуговування, але не здатна до праці в звичайних виробничих умовах;
  • III група інвалідності встановлюється тим, хто здатен працювати в полегшених умовах

За причиною отримання інвалідності:

  • інваліди з дитинства;
  • загального захворювання;
  • праці;
  • війни;
  • армії;
  • Чорнобиля;

Діти
Діти-інваліди практично всі вимагають опіки та постійного нагляду, тому їм встановлюється лише одна група інвалідності, але по двох розділах (“А” або “Б” в залежності від ступеня втрати здоров’я). Законними представниками дітей-інвалідів можуть бути:

  • батьки;
  • усиновителі;
  • опікуни чи піклувальники: прийомні батьки;
  • батьки-вихователі;
  • патронатні вихователі
ЯК ОТРИМАТИ ПОСВІДЧЕННЯ ІНВАЛІДА
Право на отримання посвідчення мають особи, які постійно проживають на території України та одержують державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» і особи, які не мають права на пенсію та інваліди.
Отримати посвідчення інваліда можливо через портал державних послуг iGov.
ЯК ІНВАЛІДИ ТА ОСОБИ, ЯКІ ПРО НИХ ПІКЛУЮТЬСЯ, ОТРИМУЮТЬ ГРОШОВІ ВИПЛАТИ ВІД ДЕРЖАВИ
Допомога держави інвалідам полягає в грошових виплатах (пенсії, допомоги, одноразові виплати); забезпеченні медикаментами, технічними й іншими засобами; послугах з медичної, соціальної, трудової та професійної реабілітації, побутового та торговельного обслуговування.
Якщо інвалід має право на одну і ту ж пільгу за кількома нормативно-правовими актами, пільга надається тільки по одному з них на вибір (незалежно від підстави для встановлення пільги).
Інвалід може відмовитися від тої чи іншої соціальної допомоги, якщо вона не відповідає його потребам, та отримати від держави грошову компенсацію вартості цього виду соціальної допомоги.
Хто яку допомогу отримує:

  Діти-інваліди Інваліди з дитинства Інваліди Інваліди у наслідок психічного розладу
1 2 3 1 2 3 1 2 3
Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам            
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам        
Надбавка на догляд за інвалідом з дитинства та дитиною-інвалідом ✔* ✔*            
Щомісячна компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за інвалідом 1 групи або за особою, яка досягла 80-річного віку                  
Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним              

*Одинокі інваліди з дитинства II і III групи, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду.

Розглянемо кожний вид допомоги більш детально.

  1. Допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам та надбавка на догляд за інвалідом з дитинства та дитиною-інвалідом
  2. Допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом i чи ii групи внаслідок психічного розладу, який потребує постійного догляду
  3. Допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам
  4. Виплати непрацюючій особі, яка доглядає інваліда 1 групи або особу 80 років та старше

1. Допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам та надбавка на догляд за інвалідом з дитинства та дитиною-інвалідом

Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам держава може надати соціальну допомогу, а людям, які піклуються про інвалідів – надбавку на догляд за ними. Надбавка на догляд призначається на кожну дитину-інваліда, на яку призначена державна соціальна допомога.

Якщо інвалід має право на отримання двох видів допомоги: державна соціальна допомога (згідно Закону України 2109-14) та пенсія або допомога (згідно Закону України 1727-15), призначається тільки одна з них – на вибір інваліда або його представника. При цьому, якщо інвалід має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу, ці виплати призначаються одночасно.

Під пенсією в разі втрати годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду, які призначаються у зв’язку зі втратою годувальника непрацездатним членам сім’ї, що перебували на його утриманні. Під терміном «втрата годувальника» розуміється смерть, безвісна відсутність чи пропажа громадянина без звістки, що засвідчено у встановленому порядку органами ДРАЦСу, судом чи іншими органами.

Якщо щомісячні пенсійні виплати, державна соціальна допомога інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, їм надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, якої не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

2. Допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який потребує постійного догляду

Щомісячна грошова допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та здійснює догляд за ним.

3. Допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам надається, коли одночасно дотримані такі умови:

  • особи визнані інвалідами в установленому порядку;
  • особи не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування збитку, заподіяного ушкодженням здоров’я на виробництві, та допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам;
  • особи є малозабезпеченими (крім інвалідів I групи);
  • особи є інвалідами I групи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

4. Виплати непрацюючій особі, яка доглядає інваліда 1 групи або особу 80 років та старше

Право на щомісячні компенсаційні виплати має непрацююча працездатна особа, яка здійснює догляд за інвалідом 1 групи або за особою, яка досягла 80 років.

ДОДАТКОВА АДРЕСНА ДОПОМОГА ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМ ОСОБАМ-ІНВАЛІДАМ
Інвалід може отримати додаткову адресну допомогу, якщо він є внутрішньо переміщеною особою. Детальніше про умови отримання такої допомоги можна ознайомитись за посиланням.
ЯК ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ У СЛУЖБІ ЗАЙНЯТОСТІ
Державна служба зайнятості відповідно до законів України «Про зайнятість населення» та «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сприяє трудовій реабілітації та працевлаштуванню особам з інвалідністю з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) на вільні та новостворені або пристосовані для них робочі місця, заявлені роботодавцями.

Підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці.

Перелік документів необхідних для реєстрації в центрі зайнятості особам з інвалідністю:

    • паспорт;
    • трудова книжка;
    • облікова картка платника податків;
    • документ про освіту;
    • пенсійне посвідчення (за наявності);
    • довідка до акта огляду МСЕК;
    • індивідуальна програма реабілітації інваліда (за наявності).
ПОСЛУГИ ЛЮДЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ У СЛУЖБІ ЗАЙНЯТОСТІ

Відповідно до чинного законодавства особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, отримають пенсію по інвалідності, у разі відсутності підходящої для них роботи, мають право на отримання статусу безробітного.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу  безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії  (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи, а також особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».

Відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (далі – Порядок), реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні проводиться службою зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Для реєстрації у обраному центрі зайнятості відповідно  пункту 3 Порядку потрібно пред’явити  паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, облікову картку платника податків, трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує період зайнятості), а у разі потреби, також військовий квиток, диплом або інший документ  про освіту, особи з інвалідністю подають крім зазначених документів копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, а  у разі наявності пред’являють індивідуальну програму реабілітації.

Умови, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю визначаються статтями 22 та 23  Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок  безробіття”. Допомога  по безробіттю особам з інвалідністю призначається на загальних підставах відповідно до зазначеного Закону.

ПОРАДИ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ
Найзначніші порушення, що обмежують здатність працівників з інвалідністю до орієнтації та трудової діяльності, спостерігаються при патології зорового аналізатора. Цей тип патології зумовлений аномаліями рефракції, порушенням прозорості середовищ ока, що проводять світло, зниженням гостроти зору, світловідчуття і деформацією полів зору аж до повної сліпоти.

У цих випадках використовується спеціальне оснащення верстатів і робочих місць; забезпечення пристосуванням для переміщення деталей, вузлів і приладів; модифікація органів управління механізмами і верстами; установка огорож: захисних і таких, що направляють переміщення у цехах і ділянках; блокування верстатів і механізмів, що рухаються; спецсигналізація; засоби інформатизації.

Освітлення робочих місць для інвалідів по зору необхідно встановлювати індивідуально. На робочих місцях, де працюють люди зі слабким або залишковим зором, не допускаються різкі зміни освітлення протягом робочого дня.

Із загальноорганізаційних заходів необхідні такі: надання транспорту для доставки на роботу і додому; залучення допоміжного персоналу (зрячих) для допомоги працівникам з інвалідністю; організація технологічного циклу і підбір виробів та робіт, що відповідають трудовим можливостям працівників з інвалідністю; розробка полегшених режимів праці.

Працівники з порушеннями слуху не можуть бути зайнятими на роботах, де про аварійні ситуації попереджає звукова сигналізація, та в цехах, де транспортні засоби використовують звукову сигналізацію, а також на роботах в умовах інтенсивного шуму та локальної виробничої вібрації.

При вестибулярній дисфункції не можна розташовувати робочі місця на висоті, без достатнього освітлення, біля механізмів, що рухаються, електрообладнання.

Вимоги до робочих місць працівників, які мають вісцеральні і метаболічні порушення

Вісцеральні і метаболічні порушення є одними з найчастіших причин інвалідності, оскільки охоплюють порушення кровообігу, дихання, травлення, ендокринної та нервово-м’язової систем, виділення і водно-сольового обміну тощо. Все це призводить до порушень працездатності у вигляді зниження можливості переносити фізичні та нервово-психічні навантаження, сенсорної і моторної дезорієнтації та дискоординації, з певними невротичними і психічними зрушеннями.

Основними заходами, що забезпечують для цієї групи працівників організацію робочих міць є: дотримання належних санітарно-гігієнічних параметрів середовища у приміщеннях і на робочому місці; забезпечення механізмами для полегшення фізичних навантажень, а також доставки заготовок, деталей і вузлів на робоче місце та їх видалення після виконання технологічної операції; підбір у технологічному циклі місця, де може виконувати роботу така людина.

Для таких працівників характерними є особливі потреби щодо режиму праці та відпочинку, режиму харчування; їх робочі функції не повинні передбачати підвищених вимог до уваги, зібраності, тонкої координації та витривалості.

Вимоги до робочих місць людей із руховими порушеннями

Коли йдеться про рухові порушення, то слід розрізняти патології з порушенням рухів верхніх і нижніх кінцівок, хребта та їх поєднання.

При рухових порушеннях верхніх кінцівок і обмеженій здатності до самостійного пересування основними методами організації робочих місць працівників для більшості доступних професій є такі: забезпечення спеціальними робочими меблями, встановлення необхідних опор і кріплень, модернізація і індивідуальна підгонка пристроїв управління механізмами і верстатами, забезпечення пристосуваннями для переміщення деталей та вузлів, готових виробів і габаритного оснащення до робочого місця та їх усунення в разі необхідності, а також механізмами для підйому вантажів і їх транспортування до робочих зон та відвальних бункерів. Крім того, для доставки цих працівників на роботу і до місця проживання необхідно надавати спеціальний транспорт.

При рухових порушеннях ніжних кінцівок необхідно: забезпечити працівника спеціальними меблями з індивідуальною підгонкою, пристроями для переміщення деталей, вузлів та виробів; установити опори та кріплення, що направляють рухи у приміщенні ділянки або цеху, а також леєри; модифікувати пристрої управління спеціальними механізмами полегшення праці для запобігання значним зусиллям на верстатах, сильним нахилам корпусу, присіданням та вставанням, підніманням-спускам східцями, тривалому перебуванню на ногах з частими поворотами на місці.

Інформацію щодо облаштування робочих місць для працівників із деякими типами інвалідності узагальнено в табл. 1

Таблиця 1. Вимоги та рекомендації, які необхідно враховувати при визначенні робочого місця працівників з інвалідністю

Категорії інвалідів Групи інвалідів Об’ємно-планувальні, будівельні та інші спеціальні рішення
Інваліди з ураженням опорно-рухового апарату Ті, які користуються візками а) ширина проходів у приміщеннях – не менше за 1,2 м;
ширина коридору чи переходу в іншу будівлю – не менше за 2,0 м;
ширина евакуаційного виходу з приміщення та з коридору на сходи – не менше за 0,9 м;
а) ширина маршу сходів– не менше за 1,35 м;
б) при розташуванні робочих місць на другому поверсі та вище має бути обладнано ліфт із пасажирською кабіною: ширина – 1,1 м; глибина – 1,4 м. Для нового будівництва громадських та виробничих будинків рекомендується застосовувати ліфти із шириною дверного прорізу не менше за 0,9 м;
в) планування робочих місць має забезпечувати мінімальну необхідність пересування;
г) відсутність будівельних та інших конструкцій, які створюють незручності для пересування.
  Ті, хто має захворювання (вади розвитку) нижніх кінцівок а) ширина евакуаційного виходу з приміщення та з коридору на сходи – не менше за 0,9 м; ширина маршу сходів – не менше за 1,35 м;
б) при розташуванні робочих місць на другому поверсі та вище має бути обладнано ліфт загального користування;
в) відсутність будівельних та інших конструкцій, які створюють незручності для пересування.
Інваліди з захворюваннями органів зору Незрячі (сліпі) а) робочі місця мають бути розташовані не вище ніж на другому поверсі;
б) відсутність будівельних та інших конструкцій, які створюють незручності для пересування;
в) планування приміщень має бути симетричним, таким, що легко запам’ятовується;
г) розташування на одному поверсі виробничих та санітарно-побутових приміщень;
д) забезпечення тактильною та голосовою (звуковою) інформацією
Люди зі слабким зором а) робочі місця мають бути розташовані не вище ніж на третьому поверсі;
б) відсутність будівельних та інших конструкцій, які створюють незручності для пересування;
в) люмінесцентне освітлення, підвищене освітлення робочих місць та приміщень;
г) забезпечення голосовою (звуковою) інформацією
Інваліди з захворюваннями органів слуху Нечуючі та люди зі слабким слухом Забезпечення візуальною інформацією
Інваліди унаслідок внутрішніх захворювань Працівники із захворюваннями органів дихання а) підвищений повітрообмін;
б) розташування робочого місця в приміщенні з вікнами на сонячному боці
Працівники із захворюваннями серцево-судинної системи а) забезпечення пасажирським ліфтом при розташуванні робочих місць на другому поверсі та вище;
б) розташування робочого місця в приміщеннях із вікнами на тіньовій стороні, при орієнтації вікон на південь та захід має бути забезпечено захист від прямих сонячних променів